Дикі і домашні голуби

Голуби приручені людиною понад 5000 років тому, але багато видів досі живуть в дикій природі. Є вимерлі, в тому числі по людської вини, різновиди. Від них залишилися лише стандарти і опис, в кращому випадку - малюнки або фотографії. У цьому матеріалі ми розповімо про особливості диких і домашніх голубів, спосіб їхнього життя, види і породи, які створили заводчики.

голуби

опис голуба

Видів голубів налічується більше 280. Одні живуть в дикій природі, інші приручені. Кілька різновидів на сьогоднішній день вимерли. Скільки хромосом та голубка, то Всі представники сімейства мають 16 хромосом, багато схрещуються між собою і дають плідне потомство.

Всі голуби відносяться до сімейства голубиних, яке складається з 4-х підродин:

• зубчатоклювие (1 рід і 1 вид);
• плодоядние (6 пологів і 113 видів);
• вінценосні (1 рід і 3 види);
• справжні голуби (16 пологів і 163 види).

Крім того, існувало сімейство, до якого ставився вимерлий гігантський Дронт, який налічував 3 види. Дронти жили на острові Маврикій і були повністю знищені колонізаторами 300-400 років тому.

Всі раси і різновиди голубів мають схожі риси. Їх опис виглядає приблизно так:

• Голова у голуба маленька, на коротенькій шийці.
• Невеликий дзьобик трохи подовжений і потовщений спереду. Зверху його покривають лусочки, восковица над дзьобом м'якенька, колір гармонує із забарвленням пір'я.
• У самого заснування дзьобика видно 2 відкриті щілинки ніздрів.
• Очі великі, з гарним оглядом, у голуба розвинене третє віко, зір дуже гостре, райдужні оболонки різного кольору.
• Вуха покривають пір'я, слух у голубів відмінний, вони здатні чути ультразвук і інфразвук.
• Тельці невелике, компактне, маса від 200 г до 650 г, окремі види можуть досягати ваги в 900 р Самці більші самочок.
• Розмах крилець - 20-27 см.
• Лапки коротенькі, мають 4 пальця, відтінок від сірого до рожевого.
• Пір'ячко жорсткої структури, щільно прилягають до корпусу, пух добре розвинена. У цього виду птахів немає копчикових залоз, які виділяють мастило для оперення. Пір'я захищає пудра, що утворюється при їх стирання.
• Хвостик має округлу форму, крайні стернові пера коротше, ніж середні.
• Колір оперення у голубів дуже різноманітний. У помірній зоні вони світлі сірі, темно-сірі, чорні або коричневі, в тропіках пір'я більш яскраві, зелені, сині, червоні. Зовнішнє оперення завжди темніше, ніж пух.
• Відтінок яєць сіренький, з цяточками, може залежати від оперення і виду

Даний вид має низьким голосом, звук, який видають птиці, називається воркуванням. Сплять вони, підклавши голову собі під крило. Швидкість польоту у голубів велика, від 60 км / год до 140 км / ч. Вони прекрасно орієнтуються на місцевості. Недарма з давніх часів птахів використовували в якості листонош.

Спосіб життя і ареал

Голуби заселяють практично всю територію земної кулі. Не живе птах тільки в Антарктиді і Арктичної зоні північної півкулі. Багато видів живуть в місті або поблизу сільськогосподарських угідь. Існують різновиди, які мешкають в лісах або горах, далеко від людини або поруч з ним. До таких належать Стрічкові голуби, Очаківська голуби або Мурие голуби.

Зимують крилаті там же, де розмножуються. У північних регіонах птиці мігрують іноді на південь, чого ніколи не спостерігається в тропіках, адже там не потрібна зимівля.

Чим харчується голуб в дикій природі? Основу раціону цього виду становить рослинна їжа. Люблять голуби злаки (овес, пшеничне зерно, ячмінь, насіння лугових трав), насіння з соняшника, кукурудзу, березові бруньки, жолуді. Також багато видів їдять ягідки та інші соковиті плоди. У місті нерідко шукають їжу на смітниках, підбирають крихти з тротуарів. Муха, черв'як, сонечко і інша живність поїдається випадково, але такі «добавки» важливі для надходження протеїнів тваринного походження.

Коли голуби п'ють, вони не закидають голову, як інші птахи. Дзьобик влаштований так, що голуб може втягувати їм рідина, ніби через трубочку. Потреба в питво у цього виду висока. Основа його раціону - пшениця та інші сухі зернятка, які вони знаходять на землі. В водичці вони набухають і швидше перетравлюють.

Скільки живуть голуби в місті і дикій природі? Тривалість їх життя - 3-5 років. Дуже часто причиною смерті стають природні вороги. У міських умовах це бродячі коти собаки, ворони і сороки, а також людина. У лісі на птахів полюють рисі, лисиці, ласки, тхори, хижі птахи хоча голуб ширяє в польоті. Нерідко голуби страждають від хвороб, які можуть стати навіть причиною епідемій. Хворі птиці - це переносники небезпечних збудників.

розмноження голубів

Розмноження голубів, особливо в дикій природі, відбувається інтенсивно. Крилаті здатні за сезон від 4 до 8 разів здійснювати кладку яєць. У помірних зонах залицяння і спаровування відбувається з березня до жовтня, в тропіках - круглий рік.

Голуби - моногамні птахи, вони часто створюють пари на все життя, навіть якщо домінантний самець відіб'є самку у слабшого, вона здатна повернутися до свого колишнього партнера.

У період залицяння самець активно воркує, привертає самочку танцями. Коли вона йому відповість взаємністю, старанно охороняє, відганяє в безпечне місце при посяганні інших самців. Нерідко можна побачити, як голубки спілкуються, цілуються, намагаються напоїти і нагодувати один одного з дзьобиків. Паровке відбувається в затишному місці кілька разів в день. Птахи в зграї нерідко б'ються між собою, але кого б із пари ні образили, другий партнер відразу біжить на допомогу.

Гніздо будують обидва батьки, використовуючи власні пір'ячко і підручні матеріали. У місті для будівництва гнізда птахи нерідко вибирають горища будинків, занедбані будівлі. У лісі - дупла дерев, густі чагарники. Біля гнізда птах ніколи не паскудить. Самка відкладає від 2 до 3 яєць з різницею в 12 годин. Висиджують потомство голуб із голубкою по черзі. Коли сидять, уважно стежать, щоб яєчка не випали. Інкубаційний період для яєць триває 16-19 днів, кожен пташеня вилуплюється з різницею в 24-36 годин.

Коли закінчується інкубація, народжуються сліпі голубята з ріденьким сіреньким оперенням, за ними треба добре доглядати. Вилупилося новонароджений пташеня зовсім не вміє є і ледь самостійно пересувається, легко може замерзнути.

У перші 7-10 діб батьки вигодовують потомство білим секретом, кашка утворюється в зобі як у самця, так і у самочки. Білий секрет іноді називають «пташине молочко». Тільки з другого тижня дитинча голуба потроху починає їсти дрібні зернятка.

Ростуть пташенята не дуже швидко, повільно набирають вагу. Вилітати з гнізда і самостійно літати вони починають у віці 30-45 днів.

Види диких голубів

Як вже було сказано вище, голуб columba має близько 300 різновидів, кожна з яких є унікальною і має свої стандарти. Всі види тут перелічити неможливо, тому ми назвемо лише найпоширеніші:

• Сизий голуб;
• Лісовий голуб (вяхирь і клинтух);
• Кам'яний голуб;
• Горлиця (звичайна, куцохвоста, мала, сибірська, кільчаста);
• Бурий, сірий і білогрудий голуби.

Деякі види широко поширені, навіть дозволена їх ловля, так як зграї можуть приносити шкоди сільському господарству, заповнювати вулиці міст, що загрожує виникненням епідемій. Такі методи виправдані, коли боротьба з птахами приносить користь людині і не загрожує зникненням виду. Для полювання використовується манок, сильця, пастка, дробовик. М'ясо цих птахів зараз споживають рідко, в основному полювання є санітарною або спортивної.

Є види, які занесені до Червоної Книги. Це в основному лісові або скласти голуби, які живуть далеко від людського житла. Часто скорочення чисельності пов'язано з руйнуванням середовища проживання господарською діяльністю. Яскравим прикладом знищення виду є повністю зниклий американський мандрівний голуб, який ще на початку минулого століття масово водився в лісах США, Канади і Мексики. Під загрозою знаходиться грівістий дикий голуб, що живе на Андаманських і Нікобарських островах.

Домашні голуби

Близько 5000 років тому голуб був одомашнений на Близькому Сході. Птахів вживали в їжу, вирощували як декоративні. Купці і солдати помітили їх дивовижну здатність орієнтуватися в просторі і завжди повертатися додому, тому голубів почали використовувати в якості листонош. Зараз голуб є досить популярною домашньою птицею, хоча його золотий вік вже пройшов. Звички домашніх птахів схожі на поведінку диких.

Умови утримання

Вирощування голубів в домашніх умовах не представляє особливих труднощів, доглядати за крилатими особливо не треба. Обладнати будиночок можна на горищі, у дворі або біля стіни будинку. Усередині голубники влаштовують сідала з квадратних планочек або спеціальні стелажі полиць для гніздування. Стіни голубники найкраще робити дерев'яними або цегляними. Площа віконець для вильоту повинна бути не менше 20 × 20 см. В холоду птиці рідко замерзають, але утеплити зимівники не завадить.

Бажано біля голубника зробити вольєр, куди птиці зможуть спокійно виходити для вигулу. Можна поставити в вольєр ємність з деревною золою, де домашні вихованці зможуть купати своє пір'я. Раз на рік у них проходить линька, тоді пір'ячко можна злегка ощипать. Приміщення, де тримають птахів, повинні бути чистими. Від цього багато в чому залежить, скільки живуть домашні голуби, чи будуть вони мати здоровий вигляд.

годування

Голуби - це чи не єдині домашні птахи, які зберегли здатність до польоту. Вони можуть спокійно добувати собі їжу самостійно.

Підгодовувати птахів можна зерном будь-якого сорту. В обмеженій кількості дають лише жито, овес і неочищений рис. Добре підходять насіння для голубів, жолуді, можна іноді згодовувати їм ягідки, мішанки з овочів, хлібні крихти, зелений корм. Взимку кормів треба давати більше, так як знайти на вулиці їх важко. Також в раціон включається мінералка і вітамінні добавки, підгодовують птахів сіллю.

Обов'язково слід поставити в голубника ємність з водою, а не тільки годівниці: домашні вихованці багато п'ють.

Розведення

Як народжуються голуби в домашніх умовах? Принципової різниці між прирученими і дикими птахами немає. Парувати домашніх голубів потрібно відповідно до породою. Розвести їх не завжди просто, так як цей вид примхливий у виборі пари. Якщо самець і самочка не сподобаються один одному, залицяння і спаровування не відбудеться, вони не відкладають яєць і не народжують пташенят, тому так важливо все дізнатися про голубів, перш ніж зайнятися їх розведенням.

Скільки живе голуб в домашніх умовах? На відміну від дикого, тривалість життя цього птаха довше. В середньому крилаті представники живуть вдома 15 років, рідше - 20.

хвороби голубів

Неправильний догляд та утримання можуть привести до захворювання птахів. Нерідко інфекції і навіть епідемії серед домашніх птахів викликають мікроби, рознощики яких - вуличні голубки. Найчастіше голуби можуть підчепити такі хвороби:

• вертячка, або крутячка;
• орнітоз;
• пташиний грип;
• параміксовірусних інфекція;
• паратиф;
• трихомоноз;
• віспа;
• кокцидоз;
• туберкульоз;
• молочниця;
• артрит;
• здуття живота;
• різні паразити: гельмінтози, воші, пероедов, блохи і т.д.

Симптоми багатьох захворювань схожі. Голуби нахохлились, втрачають активність, апетит, блює, у них починається блювота, підвищується температура, з'являються гнійні очі, нежить, соплі, птиці чхають, вони хилять голову донизу, іноді голубок кульгає, важко дихає.

При ураженні шкірними паразитами голуби сверблять. Щоб правильно поставити діагноз, краще відправити голуба до ветеринара. Без своєчасно наданій допомозі птиці помирають.

Основний спосіб профілактики і захисту - щеплення. Перший укол роблять пташенятам перед вильотом приблизно у віці 30 днів.

Робити щеплення птахів треба щорічно. Голуби можуть заразитися від своїх вуличних побратимів, тому ігнорувати це правило не можна. Крім того, зараза передається людині через повітря і з брудними руками. Щоб вивести паразитів, треба час від часу проводити глістованіе. Чим саме проглістовать, порадить ветеринар.

Важливо також знати, що можна голубам є, а чого не можна, ніж їх пропоювати. Клітини бажано містити в чистоті.

Породи домашніх голубів

Багаторічна селекція, інбридинг домашніх голубів дозволили створити більше сотні порід і розробити їхні стандарти. Всі вони походять від Сизара, якого можна повсюдно зустріти на міських вулицях, в парках і скверах. Однісуществуют вже кілька століть, інші виникли зовсім недавно.

Умовно всі льотні голуби поділяють на кілька груп:

• поштові (спортивні);
• льотні;
• високольотні;
• гонние;
• рольні;
• бійні;
• декоративні;
• м'ясні.

Спершу птахів цього виду розводили для отримання м'яса, потім вони стали поштовими і декоративними. У дворах Азіатських і Європейських вельмож були свої величезні голубники. Зараз найбільше цінуються льотні якості і краса домашніх птахів.

поштові голуби

Поштові голуби багато століть справно несли службу, передаючи звісточки для адресата, де б вони не знаходилися. Використовувалися вони аж до закінчення Другої світової війни. В арміях всіх воюючих сторін тримали цих птахів, які нерідко виконували роль шпигунів, проводили аерофотозйомку. Зараз актуальність вони втратили.

Листонош перевели в розряд спортивних. Поштові породи вважаються найдорожчими, так як для відбору і тренування птахів потрібно докласти багато зусиль.

Найвідоміші спортивні породи на сьогоднішній день:

• Бельгійські поштові голуби;
• Англійська кар'єр;
• Англійська дракон;
• Німецькі поштові голуби;
• Російські поштові.

Дресировані поштові голуби здатні пролетіти сотні кілометрів, розвиваючи високу швидкість, і повернутися в свій будинок. Звідки вони знають, куди летіти? Яким чином птахи орієнтуються в просторі? Існує кілька версій. Одні вважають, що головним органом почуттів крилатих є очі, орієнтуватися допомагає гострий зір. Інші стверджують, що голубам допомагають інфразвуки або магнітне поле землі. Яка версія правильна, достеменно невідомо.

Для того щоб виховати чемпіона, потрібно знати, як вибрати голубів листонош. Орієнтуються не тільки на породу, але й на якості конкретної особи, обов'язково проводять пробний запуск. Кращими листоношами вважаються бельгійці, а й серед інших різновидів бувають дивовижні екземпляри.

льотні голуби

Одне з основних напрямків сучасного голубівництва - виховання льотних якостей у птахів. Синій політ дуже красивий, їм можна милуватися годинами. Одні породи вміють злітати на таку висоту, що їх можна побачити з землі тільки за допомогою оптичного приладу. Інші цінуються за помахи крилами і звуки, які вони при цьому видають (бойні, серпастим). Деякі птахи вміють красиво перекидатися в повітрі.

високольотні голуби

Ці породи птахів розлучаються заради висоти польоту. Оцінюють її в метрах або розмірах літунів в повітрі. Голуби можуть піднімати на висоту дзвіниці, жайворонка, горобця, метелики, мерехтливої ​​точки або зовсім зникати в небі. До високольотні породам відносяться:

• Пермські високольотні;
• Іжевські;
• Свердловські літуни;
• Будапештські і Угорські голуби;
• казанські;
• Вольський льотні і Вольський турмани;
• Перські, або Перси;
• Одеські;
• Очаківська голуби;
• Купцовскіе чорноголові;
• Голубки Прикам'я;
• Миколаївські високольотні торцеві і Серпова;
• Мордовські чорнорябої з Мордовії;
• Чистопольская або Бугульминско літуни;
• Чіліка.

Зараз важко знайти особин, які піднімалися б дійсно на велику висоту. Селекціонери йдуть на поступки споживачам. Багато хто віддає перевагу купувати птахів, які виробляють в повітрі красиві фігури, ляскають крилами, а не просто йдуть у висоту. Хтось тримає вихованців у вольєрі, що не тренує, боячись, щоб вони не полетіли, хоча професійні птахівники досі цінують хороших літунів. У різних країнах світу (в Польщі, Німеччині, Чехії, Англії) щорічно проводяться змагання серед таких голубів.

гонние голуби

Породи, які називаються Гонни, не здатні підніматися на велику висоту. Вони піднімаються з даху голубники, якщо їх злякати. Звідси птиці і отримали свою назву. Політ їх дуже різноманітний, голуби кружляють, виробляють фігури в повітрі, зависають в одній точці. Часто гонние породи літають зграйками, чому Футажі в небі стає ще більш красивою. Зараз вони дуже популярні, тому в світі виведено безліч гонних порід. Найвідоміші з них:

• Голуби гонние варшавські;
• Камишинський;
• Брянські українські;
• Московські гонние голуби монахи;
• Тульські жарие турмани;
• Німецькі гонние голуби монахи;
• Кружастие чистопородні;
• Будапештські среднеклювие;
• Архангельські голубки снігурі;
• Тульська гонная «сорока»;
• Ченці уральські;
• Голуби монахи тульські;
• Серпасто-виворітні миколаївські;
• Павловські гонние;
• Кримські бескружние, або кремакі;
• Дубовський гонние, або кондратьєвські;
• Чебаркульском;
• Староуфімскіе;
• Хмельницький льотний;
• Херсонські з Верхнього Рогачика;
• Харківські повітряні льотні;
• Мілітопольскіе серпатие;
• Курсаков;
• Гонние з Конотопа і Сальська;
• Київські світлі, або світляки;
• Жданівська;
• кременчуцькі;
• Царицынские вислокрылые;
• Индийские дериши (индус дериш) или арабы.

В полете обязательно оценивают угол постановки крыльев. Чем он меньше, тем лучше. Еще одна особенность гонных голубей — умение загонять в свою стаю других птиц. Нередко их использовали для воровства голубок из других голубятен. Оставалось ворованную птицу лишь приучить к новому месту. Цвет гонных голубей может быть любым, среди них встречаются черные, белые, коричневые, красные, разноцветные, серые и даже синие птицы.

Рольные голуби

Рольные голуби, роллеры или вертнуы, получили свое название из-за способности оборачиваться в полете вокруг собственной оси. Некоторые особи еще и умеют делать щелчки крыльями. Высота полета у них низкая или средняя. Способность вертеться в воздухе может проявляться не только у рольных пород, такие особи встречаются и среди гонных, и среди бойных. В то же время не все представители вертунов имеют характерное свойство. Таких птиц отбраковывают и не допускают к разведению. Самые популярные породы вертунов:

• Ориентальный (восточный) роллер;
• Бирмингемский роллер;
• Гелацкий голубок кувыркун или роллер;
• Степной украинский вертун;
• Староказацкий голубь вертун.

Оценивают вертунов по способности держать высоту, одновременно совершая повороты в воздухе. Научить летать голубей таким способом трудно, здесь замешана генетика, но совершенствовать технику можно, чтобы бороться за приз. Стоят лучшие экземпляры довольно дорого. Цена в каталогах колеблется от 700 до 1000 рублей за голову.

Бойные голуби

Бойные голуби так называются, потому что умеют в полете издавать специфические щелчки крыльями, или дробный бой. Разводить их начали на ближнем Востоке и в Персии. Скорее всего эта разновидность ведет свою родословную от турецких и персидских пород. Сейчас направление очень популярно. Основные места разведения — Турция, Иран, Кавказ и Закавказье, некоторые регионы Дагестана, Россия, Украина, популярны голуби стали в Германии, на территории Азербайджана, Ставрополья. Занимаются их выращиванием поляки и чехи. Вот самые популярные породы:

• Андижанские голуби, или андижаны;
• Армавирские бойные космачи;
• Афганские (афганы);
• Азербайджанские острочубые карагезы;
• Армянские бойные;
• Агасиевские;
• Бакинские голубки чили;
• Берлинский голубь турман с коротким клювом;
• Бойные косаны;
• Дамасские;
• Иранские щекатые, головатые и хохлатые;
• Краснодарские бокатые или неверовские;
• Кахетинские бойные или кахетинцы;
• Ленинаканские бойные;
• Угольночерный голубь кара сочи;
• Белый голубь ок сочи;
• Мелитопольские;
• Польские, или старопольские;
• Красные и белые цветные руяны;
• Русские головастые;
• Северокавказские космачи;
• Турецкие бойные;
• Турецкая такла;
• Тегеранские голубки;
• Ташкентские гульбадамы и чимкента;
• Таджикские;
• Узбекские термезские или термезы;
• Узбекские авлаки из Джамбула.

Стиль полета у бойных птиц очень разный. Одни вздымаются в небо прямо (свечой), другие сначала проделывают круги, набирают высоту и лишь потом начинают кувыркаться и бить крыльями в воздухе. Некоторые особи могут подниматься очень высоко, до состояния мерцающей точки. Главное качество, по которому оценивают этих птиц, — качество боя, его громкость и продолжительность. Важно постоянно тренировать всех бойных птиц, без этого они потеряют форму.

Декоративные голуби

Сейчас голубей разводят чаще всего для красоты, потому декоративные породы стали вытеснять другие. Даже некоторые летные породы стали выращиваться ради внешних характеристик. Декоративные птицы различаются между собой формой тела, осанкой, цветом, рисунком и типом перышек. Голубь разновидности Дутыш имеет гипертрофированный зоб, похожий на шарик. У некоторых пород по-особому развита восковица, глаза, есть шипы на лапках. Голову нередко украшают чубчики или хохолки. Некоторые выглядят, как другие виды птиц, например, чайки, аисты, ласточки.

Вот самые популярные декоративные направления:

• По форме тела — статные, высококрылые птицы, формовые голубки.
• Цветные голуби с разными оттенками оперения, иногда очень экзотичными (бывают красные, рыжие, рябые, мраморные, сиреневые, черные, синие, высоко ценится белый цвет и желтая окраска).
• «Имитаторы», выглядящие, как стрижи, чайки, аисты, снегири, соколы, ласточки, совы и т.д.
• По длине клюва — длинноносые, малоносые, короткоклювые, с толстым или загнутым клювом.
• По структуре оперения — курчавые и гладкие.
• Породы с украшениями — бородачи, птицы «в штанишках», дутыши и т.д.

В последнее время появилось столько декоративных пород, что перечислить их все невозможно. Это означает, что данное направление — фаворит и очень перспективно. Ось найпопулярніші:

• Королевский павлин;
• Бернский и померанский дутыши;
• Марченеро;
• Урюпинские статные;
• Ростовские статные;
• Немецкий выставочный;
• Сирийский складчатый;
• Узбекский цветные руяны и гульсары;
• Узбекские лохмоногие и челкари;
• Чешский чибис;
• Китайские чайки;
• Двухчубе тасманы;
• Богемская ласточка с косматыми ногами;
• Волжские ленточные голуби;
• Ржевские ленточные;
• Мурые голуби;
• Ивановские ходовые;
• Кудрявые, или кучерявые голубки;
• Крыловские лохматые;
• Саксонский священник с хохолком и загнутым клювом;
• Саксонские белохвостые;
• Немецкие чубатые и двухчубые барабанщики;
• Якобины;
• Барб;
• Собейт;
• Лохматые капуцины;
• Агасия или агасийские;
• Аккерманские;
• Артамоны пестрогрудые;
• Блондинеты одноцветные (красные, шоколадные, черные, белые, бежевые, желтые, коричневые);
• Блондинеты с чешуйками и полосатые;
• Бухарские декоративные;
• Токийский белый гуль;
• Мраморные чеграши;
• Шалевые голубки из алтайского края;
• Крюковские декоративные короткоклювые.

Внешнее строение тела, перья иногда такие оригинальные, что птица мало напоминает голубя. Мастям могут позавидовать даже самые экзотические пернатые. Летают многие из этих птиц плохо, нередко из-за большого зоба, огромных перьев на хвосте и т.д. Держат их часто в закрытых вольерах на даче, в квартире в клетках. Многие редкие экземпляры завести очень дорого, им обязательно проводится окольцовка.

Декоративные голуби широко используются, несмотря на кажущуюся бесполезность. Они украшают подворья, зимние сады и парки. Их выпускают на свадьбы, Благовещение, без них не обходится ни один городской праздник. В отдельную категорию декоративных птиц относятся трубачи барабанщики, или торкуты, с оригинальным голосом.

Мясные голуби

Эти породы появились самыми первыми. Сейчас голуби используются на мясо редко. Большой спрос на них сохранился только в Британии, Германии и Америке. В связи с этим выделяют американское, английское и немецкое направление селекции.

Мясные голуби крупные, имеют толстый и мускулистый корпус с хорошо развитыми бедрами и широкой грудкой. Настоящий гигант весит до 1 кг. Все породы разделены на 3 направления:

• Исполинские с большой массой (масса максимальная — 900-1000 г), коренастым корпусом, как настоящие качки.
• Куриные с длинными ножками, укороченным тельцем и крохотным хвостиком.
• Мясные со средним весом (около 600 г).

Старейшей породой считаются модены, но есть и другие:

• Римские мясные;
• Кинги;
• Штрассеры;
• Тексаны;
• Венские;
• Польские голубки рыси;
• Белые мальтийские;
• Голубки из Модены;
• Крупные венгерские великаны;
• Магнани;
• Соттобанка;
• Курбугский голубок жаворонок;
• Карно;
• Монтенблан;
• Испанский голубь гомер;
• Кошуа;
• Бенешовский голубок.

Все мясные породы плохо летают, внешность у них не слишком примечательная. Крупная птица предпочитает ходить по земле. В странах, где они разводятся, мясо птиц считается деликатесом и стоит очень дорого, так что бизнес достаточно прибыльный. В России популярность таких пород низкая, так как нет традиции есть голубиное мясо.

Сейчас чистые породы любого направления найти и спарить трудно. Часто за разведение берутся дилетанты — метисы меняют свой цвет, форму тела, качество полета. Чтобы приобрести хорошего голубя, нужно проверить, насколько доверяют заводчику покупатели, какая у него ферма. Лучше всего искать породистых голубей в регионах, из которых они происходят. Например, Полтавских — в Полтаве, Николаевских — в городе Николаеве, польских — на территории Польши.